А світ, є вузький і широкий...
розводить ,іще зводить мости.
Навіть, через багато років-
розсходяться, сходяться стежки.
Відкриваються, нові дороги...
дасть, надію небесна сила.
Розвіються, в імлі тривоги
усміхнеться зоря дасть крила.
Міняєш, погляд, думки свої...
по- іншому ,дивися на світ.
Долаєш, тернисту путь на землі
щоб у Бога віднайти отвіт.
Є багато, питань у житті
відповіді ,на них немає.
Зайдем, у глухий кут на землі
Душа, для себе істину шукає.
Як бути тобі і куди іти?...
хто подасть, руку в потребі.
З очей, витре сльозу журби
щоб бачила сонце у небі.
Не завжди ,є худерлиця зима
Розтане сніг.Інший ,час прийде.
Розцвіте ,весна пора золота
хто має бути твій тебе віднайде.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846677
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: Чайківчанка