Взятій вище Небес
з Нетлінним тілом
Діві Марії з любов’ю присвячується
Й далі спрямуй
мої кроки неспішні
з церкви села йдуть
зігріті
і втішені —
люди...
пройдені
вічні уроки
видно: Ти, Боже, —
спрямовуєш
кроки...
хто може — йде
а не може —
підвезти запропонують
ті, хто в серці
святим імпонують
всі — ніби в черзі
в черзі із кроків...
під Добреє Око!..
Аж видихають —
погладжені верби
і космос! —
ми не залишені, і
не забуті! —
гладять патлатії косми
Так відпадають
складнії мороки
але от — Сам
ще крок за межею
й спрямовуєш
кроки
25.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846595
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 30.08.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович