Невблаганний час

Заварений  на  літній  спеці  час
Іде  вперед,  нікого  не  спитавши,
Стискаючи  в  своїх  лещатах  нас
Він  палить  дні,  приречені,  як  завше.

Один  за  одним,  як  листи  летять,
Пришвидшуючи  осінь  невблаганно.
Їх  у    рибацькі  сіті  не  впіймать,
Не  втримати  в  обіймах  вранці-рано.

Ваганням  кат  для  задумів  і  мрій,
Бо  кожен  день  має  горіть,  як  ватра.
В  шаленім  ритмі  всіх  перипетій
Живім  сьогодні,  завтра  буде  завтра.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846386
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2019
автор: Олеся Лісова