Стоять дерева в лісі так зажурено
Їм буйний вітер гілля обрива ,
І скільки долей вже отак загублено
Коли знущаються із їхнього життя ?
А коли трави в сочному наливі ,
А вперто топчить людськая нога ,
Ти думаєш вони тоді щасливі,
Коли марніє юная краса ?
Ти думаєш, природа тільки радує,
Привабливість і тиша навкруги ?,
А це не так . природа нам нагадує ,
Щоб спокій мати - треба берегти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846362
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик