Усі хочуть, бути панами, і князями
А хто ,має орати,сіяти зерно у ріллю.
Всевишній Отець ,веде у путь світами
Одному,дає життя рай,іншому долю гірку.
Вечірнє сонце мене провожає додому
Під вітерець,кручу ногами педалі.
під пахучими липами,гублю втому
Іду ,за заходом сонця у сині далі.
Бачу,світ Божими очима ,як вечоріє...
І відкрита дорога ,на іншу планету .
Дарував ,не раз життя і думи леліє
Бог ,мене любить,дав падіння і злети.
Не здаюсь ,не втрачаю надії на добро
Віра,дає мені сили снаги і натхнення.
Освячений хрестик,молитва -моє крило
Веду,з Богом розмову одкровення.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846227
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2019
автор: Чайківчанка