Осяйне небо місяць лоскоче,
Зорі гуртуються до танцю.
Паробук, дівчині про кохання шепоче,
Полум'яно цілує при каганцю.
У надвечір'ї птахи кружляють,
Погожий день, тихо догорає.
Дивовижні хмари землю напувають,
Сонце за горизонтом сідає.
У цій казковій ейфорії,
Ти горнишся до моїх грудей.
Ми летимо по заданій траєкторії,
Повної ілюзії і любовних ідей.
Я з тобою у цей світ поринаю,
Цілую вуста і духмяні коси.
Тебе до себе ніжно пригортаю,
Каханням сяють дзеркальні роси.
А ми з зорями підемо в танок,
Будемо вальсувати до світанку.
З польових квітів, сплету вінок,
І закохаю до нестями, мою бранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846204
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2019
автор: Віктор Варварич