СВЯТА
Я знаю¸ що душа твоя співає
Бо має чисті, рідні береги.
Вже гай зелений крилами торкає
Твоєї рідної і ніжної руки.
І з неба дзвін озвався і заплакав
Пізнали Янголи ту жінку, ту святу!
Аби очистить душу у негоду
До тебе я на сповідь знов іду.
Іду, щоби молитись і каратись
Щоби розмови серцю попрохають.
В тобі живе батьківське щире слово,
Ти зможеш душі спомин дарувать.
Рідні сади - казками розцвітають
Розсип їх квіт, і яблука в траві
Хай діти яблука чарівні ті збирають
В них спомини живуть, святі, живі.
А. Бук-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846145
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)