ТВОЇ СЛОВА


Вечірній  час…  Десь  пурхнула  сова,
Зірниць  намисто  в  небі  усміхнулось.
Прочулись,  ледь  притишені  слова…
І  все  в  душі,    якось  перевернулось.

Лились  вони,  мов  срібні  ручаї,
Бальзамом  спрагле  серденько  торкались.
Такі  були  тоді  слова  Твої,
Вони  між  нас  молитвою  зостались.

Які  слова!  Яка  п»янка  любов,
Повторювать  це  можна  знову  і  знов.
Співа  душа    від  них  і  стигне  кров,
Нехай  живе  в  серцях  палка  любов

Нехай  звучать  ці  золоті  слова,
Нехай  від  них  хміліє  голова.
А  ви  їх  все  частіше  говоріть,
В  полоні  щастя  й  радості  живіть.

В  вечірній  час,  удень,  чи  опівночі,
В  чарівну  мить  грайливого  світання.
Нехай  шепочуть    вам    слова  пророчі.
Про  вічне…  про  таємне…  про  Кохання

25.08.2019  р

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2019
автор: Валентина Рубан