Війна

Чому  до  нас  прийшла  війна  –
Оця  «коричнева  чума»,
В  наш  рідний  край,  на  наш  Донбас,
До  дому  кожного  із  нас?

Вона  ніким  не  оголошена,
Але  цілком  реальна,
Кровопролитна  й  безкомпромісна,
Жорстока  та  безжальна.

Вона  зайшла  практично  в  кожний  дім,
Нахабно  так  постукала  у  двері,
Одних  людей  відправила  на  схід,
Інші  ж  подались  у  волонтери.  

«Гей,  ви,  чи  чуєте!  Чужинці!
Чому  до  нас,  сюди  прийшли?
Сказати  краще,  братовбивці!
І  стільки  горя  й  лиха  принесли.

Ви  ж  називали  нас  братами.
В  одній  країні  всі  колись  жили.  
Тепер  ми  стали  ворогами.
Але  ж  колись  ми  друзями  були.

За  що  воюєте,  за  яку  ідею?
Правдою  вашою  давно  уже  всі  ситі.
Ви  ж  граєте  в  смертельну  лотерею  –
Можете  загинути  будь-якої  миті.

Ви  кажете,  що  не  існує  України
І  що  цілком  законно  в  нас  забрали  Крим.
Наш  схід  перетворили  на  руїни
Безжально  так,  як  діяв  Стародавній  Рим.

Але  ні  танки,  ані  «Гради»*
Не  допоможуть  нас  перемогти.
Й  аеропорт  вам  не  узяти:
Там  же  стоять  незламні  «кіборги»!».  

І  не  зламала  нас  продажна  влада  –
З  країни  геть  ми  вигнали  її,
Тому  що  з  нами  Бог,  за  нами  правда.
Нічим  не  приховаєте  її.

Та  ця  війна  нас  об'єднала,
Круто  змінила  нас  усіх.
Україна  єдиною  сім'єю  стала,
Яка  не  кидає  своїх.

Одні  думки,  бажання  та  розмови
Про  буремний  схід  та  про  Героїв.  
Єдина  мрія  на  усю  нашу  країну,
Щоб  мирне  небо  огорнуло  Україну.

Одна  молитва  до  Отця:
«Боже,  благаю,  хай  закінчиться  війна!».
Одне  прохання  до  бійця:
«Прошу,  будь-ласка,  тримайся  до  кінця!».

Ой,  як  же  стоголосно  плаче  мати,  
Яка  вже  втратила  своє  дитя.
Цей  відчай  неможливо  передати,
Цей  біль,  пекельні  почуття.  

Та  більш  за  все  страждають  діти,
Які  втратили  своїх  батьків.
Жорсткої  правди  ніде  діти  –
Вони  вже  не  побачать  їх.

Жінки  згадуватимуть  своє  кохання
З  усмішкою  на  вустах
Й  те  останнє  незабутнє  з  ним  прощання
Зі  сльозами  на  очах.

Але  не  переможете  ви  нас.
Не  намагайтесь,  нічого  вже  у  вас  не  вийде.
І  Крим  повернемо,  на  все  свій  час.
І  такий  жаданий  мир  на  наші  землі  прийде.

Побачите  ще  велич  України.
Все,  що  було,  є  –  все  мине.
Лише  Героїв  нашої  країни
Уже  ніхто  не  поверне.

*БМ-21  «Град»  ‒  реактивна  система  залпового  вогню.

                                                                                                                                                                                                                                                                               24.01.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846137
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Оля Тимошенко