Ніяка сила не злама народ

Я  звикла  все  робить  наперекір,
І  найчастіше  діставалось  долі:
Були  солодкі  миті  і  гіркі.
Мене  все  ж  не  лякала  невідомість.

Ішла,  не  зупиняючись  в  путі,
Хтось  називав  мене  дитям  наївним.
А  мо’,  й  була  щаслива  тим  в  житті,
Що  вірила  в  добро  і  світлу  мрію?

Іду  й  тепер,  не  маючи  гризот,
Із  вірою  іду  й  надію  маю:
Ніяка  сила  не  злама  народ,
Якому  сам  Всевишній  помагає.
18.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846129
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Ганна Верес