Гарна, витончена врода
навіть недругів бентежить!
Ось тому вони і стежать:
Як зростали її коси,
Омивали вранці роси.
Не зважала на погоду.
Постать нездоланна жінки,
Тільки виснажені руки:
Бо від втрат зазнала муки.
Аж занадто працьовита,
Люблячі у неї діти.
Спалахнуть в очах іскринки!
Незалежності сторінку
Пам’ятає Україна!
Рани болісні й руїни
прагне швидше подолати!
А корупцію за грати!
Правильну знайти стежинку:
Крокувати нею гідно,
Захищати землю рідну!
24.08.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119082504409
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846102
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Таня Яковенко