Закохана в ці гори я давно,
Та побувала тут лиш віднедавна.
Карпати, як магічне джерело,
А ти лише його дитина славна.
Карпати – то любов моя єдина!
Відчуй, яка солодка самотина…
Повітря – кришталевая вода.
Чар-зілля, полонина заросила!
Гірська вершина манить і хода,
Тут є для тебе неймовірна сила!
І ти летиш, плекаючи снагу.
Ідеш, немовби за спиною крила.
Так стрімко, як ріка за береги,
А як дійшов, то і душа спочила.
Таки в них є ще схована краса,
Яка не потребує порятунку.
Чорниці, мед, ліщина, небеса.
Ожина з присмаком твого цілунку.
Моя любов – захоплюючий світ.
Така перлина в рідній Україні!
Де віра в Бога – зоряні вуста.
Прадавній світ і ця краса невинна.
В моєму серці з крапельки – краплина.
Величні гори – ненька Україна!
!9.08.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846030
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2019
автор: fialka@