Стронцій

Спроквола  ступить  на  підвіконня
Збентежить  тишу
Коли  осоння  зазнає  втоми  
Від  меду  сонця
Ти  маєш  спрагу,  я  маю  втіху  
Отут  залишу
І  лиже  свічку  з-поза  світанку
Мого  віконця

І  цукром  липне  мені  до  пальців
Прицмокне,  скрипне
І  туго-туго,  і  м'яко-м'яко
Ковзне  додолу  
І  жаден  шелех  не  залоскоче  
Коли  охрипне
Коли  відбуде,  коли  замовкне
Серпневий  дощ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2019
автор: