Демони

Ти  моє  задзеркалля  пісенної  теплої  ночі
І  мій  страх  неосяжний  у  сутінках  дня.
Я  малюю  життя,  розмальовую  в  нім  охоче
І  втікаю  у  книгу,  де  ховає  мене  метушня.

Твої  демони  прагнуть  нарешті  відчути  свободу,
Мої  демони  вільні  давно  у  тіні  блискавиць,
Не  женуться  за  часом,  не  шукають  казкову  вроду,
Твої  ж  демони  прагнуть  торкнутись  моїх  таємниць.

Оживають  картини  на  чорно  білому  фоні
І  самі  в  цьому  світі  барвів  собі  придають.
Твої  демони  раптом  осіли  в  моєму  домі,
Крізь  слова  і  рядки  все  ростуть  вони  і  ростуть.

Мої  демони  досі  твоїм  суперечать  щосили,
Суперечать  собі  і,  навіть,  власній  душі.
У  картини,  тим  часом,  пробилися  білі  крила
І  згоріли  вогнем  у  попелястім  дощі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845974
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2019
автор: Анна Януш