Гуляє вітер по воді,
і літо котиться безсиле,
І чи були ми молоді
уже давно незрозуміло.
І так не хочеться зими
(пощо створив її, мій Боже?)
У дзеркалах уже не ми,
а інший хтось. Хтось дуже схожий.
А ми ж насправді не такі!
В нас на дива лишився попит!
Ми у душі іще м’які,
хоч для життя це лишній клопіт.
Ми ще і досі не пусті,
в нас ще бажання не дотліли…
Гуляє вітер по воді.
і літо котиться безсиле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845954
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 23.08.2019
автор: rutzt