Співаночка-усівчаночка

Біля  древнього  Уса
Стрілась  дівчина-краса
Із  косою  русою,
А  сама  із  Усівки.
- Мила  усівчаночко,
Заспівай  співаночку,
Коли  сонечко  встає
Про  село  своє.
- Ще  у  сивії  віки
Тут  селились  козаки.
Під  вітрилами  човни
Відправляли  в  Січ  вони.
Козаки  у  Усівці
Стали  зватись  «усівці»,
А  їхні  коханочки  –  «усівчаночки».
Ой,  давно  це  все  було!
Розцвіло  тепер  село
Квіткою-волошкою
І  людьми  хорошими.
Бо  у  нашій  Усівці
Усі  хлопці  –  усівці,
А  наші  дівчаточки  –  
Усівчаночки.
Ми  гостей  запрошуєм
Піснею  хорошею,
Хлібом,  сіллю,  квітами
На  рушничку  вишитім.
Бо  у  нашій  Усівці  
Щедрі  люди  усівці,
А  які  дівчаточки  –  
Усівчаночки!
- Весно  русокосая,
Зачекай  до  осені  –  
У  твоєму  краю  ми
Долю  поєднаємо,
Бо  у  вашій  Усівці
Гарні  люди  –  усівці,
Гарні  ж  і  дівчаточки  –  
Усівчаночки!

24.02.1989

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845915
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 23.08.2019
автор: САВИЧ