Моя душа, таке собі мале дівчисько,
З розтріпаним волоссям на плечах.
На личку сонечка, розсипане намисто,
Промінчиків грайливі блиски у очах.
Моя душа, така закві́тчана дівчи́на,
Що руту-м'яту ніжно в косу уплела.
На шиї, чистої любові, виграва намисто,
Мрійливий подих вітру у очах.
Моя душа, це вишукана панна....
Мере́живо з роси, звабливе, на грудях...
І кришталево чисте, вірності в руках намисто,
Та пристрасті шаленої вогонь в очах...
Моя душа, також зранена діва...
І лиш слова молитви в неї на устах.
Від зради, у ногах, розсипане намисто...
Нічна безодня і зневіра у очах....́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845889
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2019
автор: Квінта Розуму