Вони знають як правильно жити,
Однак поволі продовжують плити.
Самі нічого не хочуть змінити,
Нічого крім нового фото.
Втім, його ще в сторіз закинути б потім.
Після роботи забувають про власні клопоти
Животи набивають, плюси вмикають.
Вони новини сприймають буквально,
А ТСН вражає їх мозок летально.
Щось заважає. Завжди заважає,
Тому планів на п'ятниці їм вистачає.
А ти несеш нісенітниці, хочеш дурниці
І пишеш у тиші чергові вірші.
Нервові клітини найгірші від гірших
Твоїх ворогів і наслідки найчорніших
Зв'язків дендритів, нейронів
Знову на аркуші сірих півтонів.
Я не знаю як правильно жити,
Але точно потрібно спішити, любити
Бо час всерівно надасть реквізити
За земне рандеву
І не мені платити кредити
За останню закинуту аву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845872
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Таня Дробот