Я опинився в щасті океані,
Коли поглянув у твої зіниці,
Навіщо ти прокинулась так рано?
Не встигну ними я тепер напитись...
Не встигну, тому що я
Вже потонув в твоїх очах,
Що світять ніби зорі
Не встигну, тому що ти
Злетиш у небо наче птах,
Залишивши сліди прозорі.
Чекатиму тебе я цілу вічність,
І дочекаюсь, як спадеш зорею
Не втративши усю свою космічність,
Літатимеш зі мною над землею
Літатимеш, тому що ми
Наділені небес крильми,
Щоб в просторі літати.
Літатимеш, тому що ми
Такими створені людьми,
Аби вічно кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845847
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Володимир Мілянчук