Контрабандистам

Три  доби  три  чоловіки  в  дорозі
В  салоні  пахне  спекою  і  пластмасою
Сплять  вовки  смикаючи  в  тривозі
Вухами  в  лісах  попід  трасою
Головне  не  зламати  хребта  старій  іномарці
Впевнено  тримати  руля  і  дорогу
Честно  поділити  сигарети  в  помятій  пачці
І  зручніше  влаштувати  прострелену  ногу
Ми  прорвемося,  каже  молодший  за  всіх
Обовязково,  перетнемо  кордон
В  відповідь  чує,  кашель  і  сміх
Не  накаркай,  вухатий  гандон
Ми  прорвемося  хіба  що  на  небеса
Вирвемося  можливо  зі  власних  тіл
І  на  траві  буде  кров  і  роса
Коли  наші  друзі  і  родичі  сядуть  за  стіл
За  все  треба  платити,  це  не  мої  слова
Із  куль  з  наших  тіл  виковають   хреста
Час  не  тільки  лікує,  а  ще  й  убива.
Помовчіть  братва,  телефонує  сестра
Було  весело,  і  легко  гуртом
Не  вішайте  носа,  бо  стара  із  косою
Завжди  бачить  де  вивих  а  де  перелом
І  хто  вмивається  кров'ю,  а  хто  росою
Вся  їхня  надія  на  злість  і  страх
На  росу  і  стежки  контрабандистів  дідів
І  на  стару  автівку  на  чешських  номерах
Що  не  залишає  ні  пам'яті  ні  слідів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845758
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2019
автор: Yar_oslav