Ледь- ледь, багрянцем зайнявся небокрай,
Помітно сяють зорі вечорові,
Кохана йдем, у храм світла й любові,
Нас місяць поведе в дивовижний рай.
Зігріє душу, стежка барвінкова,
Хоч десь і небо крають громовиці,
Твій погляд ніжний й звабливі зіниці,
Неначе пісня - мами колискова.
Твої обійми - сонячне проміння,
І спокій в душі, тікають печалі,
Нам ніч розсипле пелюсткові чари,
Введе у казку, розвіє сумління.
І пісню соловейко нащебече,
Торкання ніжне, п`янкі поцілунки,
Спокуси солод, привороту трунки,
За всіх на світі мені ти дорожче.
Сховала тайну зіронька ранкова,
В обіймах ми, вже, у чудному раю,
Слова ласкаві, шепочу «кохаю»,
В свій храм любові, тебе навік вкраду.
06.08.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2019
автор: Ніна Незламна