Зраду можна зрозуміти, але не
можна виправдати.
В. Шкляр
А вам траплялися зрадники?
(Зараз не про любов).
Коли на клапті, на дріб'язки
довіра посічена... в кров.
Надія підлістю спалена,
що навіть попіл злетів
до краю, до овиду самого,
сумління і поготів.
Криниця була і висохла,
не ждав ніхто, не хотів.
Надії розвіяла віхола
з якихось розхожих слів.
Без вибачень і розкаяння,
десь із глибин своїх ґандж,
сам собі склав виправдання,
не виправдання — кураж.
Мовляв, у самого Господа
я дозвіл на те просив...
Дати б тобі за Господа,
за правду і що є сил!
Ходи й оглядайся, зраднику,
у кожному стрічному — я.
Більше ні жодного натяку
стосунків і справ за життя.
Таня СВІТЛА
07.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845573
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2019
автор: Таня Світла