В Карпатах

Раз  йшов  я  стежиною  тай  зупинився,
Тай  на  пень  смерековий  ще  й  відпочити  підсів.
А    довкола  спів  голосний  такий  лився
Що  й  не  мож  полічити  скільки  звучить  голосів.

Півці  лісові  піють    пісню  будь  кому
Той  хто  з  миром  прийшов  той  буде  у  лісі  цім  гість,
Розіллється  пісня,  по  лісі  лункому,
Здалека  луною  тихесенько  ліс  відповість.

З  вершини  струмок  розілляв  свої  води,
А  їх  шум  і  дзюрчання  зверху  доокруж  неслось.
Й  смереки  -    довершений  витвір  природи
Їх  гілля  зелене  ,  що  аж  в  піднебесся  впялось.

Там  нижче  берег  стелений  над    річкою,
Ліщинові  хащі  довкола  мов  стіни  ростуть,
Була  б  тільки  воля  то  й  жив  би  тут  вічно,
І  серденько  щире  довічно  кохалося  б  тут.

Парище
2019р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845533
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський