Чи буде сонце літнє ще палити
Чи будуть лити день за днем дощі
Я буду йти до тебе, й буду про кохання говорити
Чарівна й дивовижна є для мене ти
Чи може більшою любов ця бути
Весь час ти у думках моїх, живеш ти у мені
Та глибини всієї так і не збагнути
Не скажуть очі тво́ї, не скажуть і вірші мої
О мила.... знов ти йдеш, й зникаєш
Так ніби сонце закотилося, і ніч раптово настає
Торкаюся я губ твоїх, і рук не відпускаю
Ти щастя і натхнення ти моє!
О квітко!!!!....Я так сильно тебе кохаю! Як сильно — це знають і польові квіти, і стежина в полях, і вітер і саме небо, і звичайно Величний Бог, бо вони всі чують мої слова до тебе. Коли ти йдеш... здається справді зупиняється життя....Моє серце належить тобі, хай і наполовину. І скільки буде можливості я буду віддавати тобі своє кохання, бо наспоавді — це твоя казка, твої чудеса. Безмежно дякую тобі!!!!!!....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845529
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2019
автор: Witer