Коли про це дізналися, то не повірили
Бо до того не було явних причин
Але рідні надвечір підтвердили
Зрештою,всі звикли до поганих новин
Так от пообіді його,знайшли в коморі
В новій футболці і зашморгу
Зараз він по власній,виходить,волі
Чекає в обласному моргу
Демони що кружляють над кожним із нас
Тоді неслабо так здивувались
Він часто проходив повз нас
Але ми рідко вітались
В двадцять шість він вирішив закінчити
Така собі заява,і непокора
По собі успів залишити
Сім'ю, доньку, і щеня лабрадора
Чоловіки , закурювали, і мовчали
Не віталися за руки, дивилися в очі
Що тут сказати, коли демони за плечами
А в серпні такі холодні ночі
Ховали не в нас, повезли до дому
Не знаю чи скурив останню сигарету
І чи взяв взяв її з собою потому
Та можливо, йому дав вогню
Ісус із Назарету
Знімаючи його біль і втому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845463
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2019
автор: Yar_oslav