Скидати лахміття!

Світ  ходить  навшпиньки  по  довгих  своїх  коридорах,
Він  сам  у  собі  –  задихається  від  метастазів  –
Рубцюються  шрамами  вбивства,  насильства,  образи
Але  не  одразу,  на  жаль,  не  стираються  в  порох  –
Ні  спогади  дивні,  протяжністю  в  сотні  метрів,
Ні  дотики  болю,  що  мов  кислота  мурашина.
Світ  світлом  наповнити  може  кожніська  людина.
Що  треба  для  цього?  –  хоч  трішечки  сентиментів,
Поваги,  відваги.  У  серце  –  багато  любові,
І  правду  у  вічі  –  найкращий  із  інструментів,
Щоб  менше  траплялося  ницих,  нещирих  моментів,
Хороші  діла  і  мудрість  у  кожному  слові.
І  дихати  вільно,  смакуючи  солод  повітря  –
Настоянку  серпня  зі  смаком  меду  і  тиші.
Від  того  ставати  хоч  трішки  чистішим  і  вищим!  -.
Скидати  лахміття!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845350
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2019
автор: Дзвінка Тиха