ПОЛІТ. маленька поема

***маленька  поема.  оригінальна  авторська  ідея***

Ми  летимо.  Ми  не  бачимо  сонця.
Ми  усередині.  У  оболонці.
Стиснені  вмістом.  Ні  сісти.  Ні  стати.
Ми  усередині  аеростату.
Втім,  летимо.  Чи  до  пекла?  У  вирій?..
Ми  обирали  собі  командира,
Що  керуватиме  нами  і  досі...
Дірку  назовні  робить  боїмося.
А  командир  нам  невидимий  наче...
За  оболонкою  і  не  побачиш,
Як  недолуго  сховавсь  у  корзині...
Ми  ж  уявляємо-  мужня  людина
Той,  хто  відважно  керує  польотом...
...ми  в  оболонці,  і  віримо  доти,
Поки  керуючий  вправно  й  уміло
Наші  бажання  в  реальність  утілить.
Віримо  свято,  мов  матері  діти-
Долетимо.  Тільки...  Скільки  летіти?
У  оболонці  пітьма  і  задуха.
Очі  не  бачать.  Затулені  вуха.
Їжі  немає.  Зжираємо  ближчих.
Легшає  куля...  Злітаємо  вище...
...тут,  усередині,  Авель  і  Каїн,
Блудні  сини,  що  світами  блукають,
Янголи,  чорними  перами  вкриті,
Діти  старих  і  новітніх  завітів...
...з  темряви  хоч  би  віконце  відкрити,
Щоб  прочитати  слова  Заповіту,
Бачити  гори,  і  ниви,  і  твані,
Землі,  що  стануть  нам  обітовані...
...зараз  розріжемо  аеростату
Шовк  оболонки,  аби  запитати
-скільки  нам  часу  летіти  лишилось?
Місце  куди  летимо  покажи!..  Ось
Блимнуло  світло  в  прорісі  тканини
і  остовпіли  засліплені  ним  ми...
Де  командир???  Десь  дорогою  випав,
Ставши  шулікам  обідом...  І  глипа
Погляд  здивований  з  темряви  дІри...
-як  ми  самі  тепер,  без  командира???
Хто  проголосить  дорожні  промови?
Хто  нас  навчатиме  рідної  мови?..
Хто  порятує?  Хто  буде  латати
Дірку,  пророблену  в  аеростаті,
Через  яку  ми  побачили  світло
Іншого,  нам  невідомого,  світу?..
...ми  летимо.  Не  упали  і  досі.
Різноідейні  і  різноголосі.
Знов  командира  нового  обрали.
Темно...  Бо  дірку  ми  теж  залатали.


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2019
Свидетельство  о  публикации  №119081508523  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845219
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Серго Сокольник