так шелесно_
до іскор у корі_
так блякло, ніби вже вступила осінь_
над плесом кілька верб простоволосих...
...підставою залишитися в грі
замарно спокушає цей пейзаж_
так хмарно_
тла рябіє камуфляж_
так слизько оку на палітри змиві
слів ланцюги важкі та неможливі
тягнути далі за собою зле_
>
так просто_ ніби жодного “але”_
чи згорнуться у крапку час і простір_
підступна ніч холодну стелить постіль,
луною тяглою совиний гине клич
до зламаного леза тінь твереза
торкається прозорою рукою
й порізавшись здригається_ злякавши
хазяїна, що п’є останній сон_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845045
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.08.2019
автор: Ки Ба 1