Чуєш, доле?! Приготуй борги!



Навіженим    вершником  по  житті  лечу,
Чи  скоріше  мабуть    все  ж  конем.
Від  вітрів  зневіри,  я  душі  свічу,
В  доброту  ховаю  день  за  днем.
Відігрію  віру,  подарую  шанс
І  роздмухаю  надії  в  серці  жар.
Доля  розкидає  днів  моїх  пасьянс,  
Визирне  удача  сонечком  із    хмар.
Знов  розправлю  крила,  викину  мітлу,
Розфарбую  стежку  кольорово,
Научуся  знову  щастя  ремеслу,
Одягну  у  радість  кожне  слово.
Леза  під  ногами  втратять  гостроту,
Упадуть  обставин  ланцюги.
Мрії  набирають  сили  й  висоту,
Чуєш,  доле?!  Приготуй  борги!
Все  чим  завинила,  що  не  додала,
Мусиш  повернути  ти  мені.
Хрест  свій  на  Голгофу  довго  я  несла.
Хочу  тепер  радість  –  в  кожнім  новім  дні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844961
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2019
автор: Наталка Долинська