УДВОХ

Ми  підемо,  любий,    у  поле,
Де  вітер  колише  жита.
Де  щастя  гуляє  на  волі.
Де  думка  настирна  літа.
                             Ми  підем    з  Тобою  у  гори.
                             В  стогу  бедем  двох  ночувать.
                             Ми  перерахуємо  зорі.
                             Що  випливуть    в  небо  гулять
Ми  підем,  коханий,  у  луки,
Де    трави  п»янкі  й  запашні.
Візьмемося  міцно  за  руки,
Мов  діти  -    щасливі  й  смішні.
                               Ми  підем  з  Тобою  до  річки,
                               Що  в  даль,  у  майбутнє,    біжить.
                               Мов  кралі,  красуні  смерічки,
                               Спинилися  тут  воду  пить.
Ми  підемо  милий  до  моря.
Де  гладь  безкінечна  й  блакить.
Де  плавають  зморені  зорі.
Тут  жде  нас  чаруюча  мить.
                                 Ми  підем  з  Тобою  в  долину.
                                 Де  верби  розлогі  шумлять.
                                 Пісні  соловейка  в  калині.
                                 Нас  будуть  всю  ніч  забалять.
Ми  підем  в  степи  неозорі,
 В  незнані    підемо  світи.
Де  дні  ясні  й  ранки  прозорі,
Аби  лиш  удвох  –  я  і  Ти
                                       Щоб  ввечері  вдвох    й  на  світанні.
                                       Удвох,  щоб  і  вдень  і  вночі.
                                       Удвох  щоб    в  красі  і  коханні
                                       Знайти  нам  від  щастя  ключі
13.08.2019  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844926
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2019
автор: Валентина Рубан