Мандрівний старець

Вже  росою  ранок  вмився,
То  ж  відкрию  ясні  очі.
Вже  нарешті  світ  звільнився
З  чар  обіймів    ночі.
Вчора  ще  не  розумів  я
Чи  той  шлях    обрав  собі,
Так  багато  ще  не  відав,
Куди  плине  час  не  знав
І  як  старець  мандрівний
За  життям  чужим    блукав.

Вже  росою  ранок  вмився,
То  ж  відкрию  ясні  очі.
Приведу  в  порядок  душу,
В  чистоту  її  повірю.
Не  боячись  втратити  пустих  надій,
Звільню  з  серця  все  що  мучить,
Наведу  порядок  в  голові,
А  під  ранок,
     а  під  ранок  щастя
                                         заберу  собі.

*  є  варіант  авторської  пісні

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844909
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2019
автор: Ivan Kushnir-Adeline