Спалені сонцем крила
Серпень жбурляє до ніг,
Втома його накрила —
Все, що зібрав — не зберіг.
Засумувала днина,
Скиглять дощами жалі,
Стане на те причина —
Залопотять журавлі.
Перегойдалось поле,
Відпочиває земля,
Думка стернею коле…
Там, де розмай був — рілля.
Богом дано насіння —
Вмій поділити врожай.
Скільки не множ коріння,
Скаже життя нам «прощай».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2019
автор: Lana P.