Танцює молодь рок-н-ролли,
На свій веселий юний лад.
В кафе за рогом після школи
Гримить музичний автомат.
Дівчата радісні кружляють,
Щасливі хлопці коло них,
Дива за обрієм чекають
Років незвіданих нових.
А у будинку, що напроти,
Уже давно не молодий,
В полоні прикрої турботи,
Співає дядько блюз сумний.
Та пісня мовить, що кохання
Пішло, «як з білих яблунь дим»,
Ніхто у мить його останню
Не буде плакати за ним.
А всім, кому не пощастило,
Років минулих серцю жаль,
В один кінець судьба вручила
Квиток до станції «Печаль».
Моя пора в танок ставати
Чимало днів тому спливла.
Проте, за ними сумувати
Не буду, поки є діла.
Отак і рухаюсь по колу
Щодня нових життєвих справ –
Хай, застарий для рок-н-роллу,
Та блюзу час ще не настав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2019
автор: Юрій Пивоваров