Зачепилась сльоза за вію...
Мабуть, хтось комусь щось навіяв.
Може, словом образив грубим,
бо сказали образу губи.
І від цього очі погасли.
Стали очі такі нещасні.
Загубили іскринки сміху.
І, забули про жарти і втіху.
Довго очі ще сумували,
і сльозами себе вмивали.
Поки жаль весь не вийшов із серця,
сум купався в двох сірих озерцях.
Та одної погожої днини
добре слово усе це змінило.
Щось хороше сказали губи,
очі словом хтось приголубив.
Освітив промінь сонця душу,
розтопив в серці лід і сту́жу.
Іскри сонця в очах засія́ли —
очі знову щасливими стали.
Хтось любов"ю очам дав надію,
що не буде більш сліз на віях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844817
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Tanita N