Ти така міжгалактична
Із тюльпанами в руках,
Таємнича і містична,
Миєш ноги у річках.
Ти - незвідана планета
У безмежних небесах,
Так яскраво, мов комета,
Впала з неба на мій шлях.
Ти прийшла на мою сушу
Крізь століття і роки,
Відчуваю твою душу,
Що на відстані руки.
Вийшов на твою орбіту,
Та чи бачиш ти мене
В лабіринтах цього світу,
Де усе таке земне?
Ти пробач, що я турбую
І хвилюю спокій твій,
Що в думках своїх цілую
Кінчики пухнастих вій.
Може, ти це відчуваєш
Серед ночі, уві сні...
Може, в небо споглядаєш,
Що зоріє у вікні.
Я торкнусь його рукою,
Піду по слідах очей,
Притулюся із росою
До оголених плечей.
І проллюся, наче злива,
Морем стану у тобі,
І вже буде не важливо
Бачиш ти мене чи ні.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844726
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Sukhovilova