Ах, ті гризоти, сварки, ворожнечі.
Втрачаєм над собою контроль і розум, до речі.
А в гніві і запалі, що чекає нас далі?
І зникають життєві сили,
І руйнуються дружні відносини,
І не відчувається смак життя.
Треба ж погірчити, поперчити.
І далі нам разом жити.
Як подолати звіра в собі?
Молитва і піст -
Наш духовний зріст.
О, який біль душі.
Пройшли дощі
І забрали із собою
Ті болі душі.
Радість, спокій, благодать
Господь вже зараз може дать.
Дає. Лише не кожен їх бере.
Господи, на поміч нам прийди!
Друже, і ти на зустріч з Господом іди.
Ідемо.
Всі болі й тривоги
До стіп його кладемо.
Він звільняє душу
Від тягара образ,
І сонечко в душі
Засвітить нам враз.
Будуємо своє життя на прощенні і порозумінні,
інакше не збудуємо свій спільний дім, що Україною
зветься. Збудуємо і дружно заживемо в нім.
Зі святом будівельника усіх хто будує, творить,
народжує добро і любов!
" Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить
у вашому гніві, і місця дияволові не давайте! Усяке
подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай
буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви
один до одного будьте ласкаві, милостив, прощаючи
один одному, як і Бог через Христа вам простив."
(Послання Павла до ефесян 4.26-27, 31-32)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844702
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: яся