Все зрозуміле завжди надпросте,
А найщиріше завжди зі сльозами,
Коли кидаєш завчене Люблю
Воно не завжди має спільне з почуттями.
Все найболючіше завжди від тих
За кого ти і у вогонь і у воду,
А часом у плацкарті, як вагон весь спить,
Ти чужаку розкажеш більш ніж Богу.
Не завжди істинна глибоко в царині
Поезій, проз чи філософських бачень,
Та завжди там, де істенне Люблю
Не має інших чи двозначних значень.
Коли обійми міцні, не завжди добро,
Можливо так від тебе щось ховають.
Важливіше коли в бездушному метро,
Ти в натовпі ТІ очі зустрічаєш.
Важливих див повсюду й кожну мить,
Важливих днів ми не рахуєм днями.
Коли щасливий, то весь світ із снів.
Коли болить, ти проклинаєш рани.
Все зрозуміле завжди надпросте
Смачне вино, й твої ласкаві очі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844653
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Андрій Толіч