У високих душах жалість -
частий гість.
Чосер Дж.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DovSxcvGjTY[/youtube]
Не йди на поводку душі своєї,
Не будь слухняною рабою,
Бо всі емоції від неї,
І будь завжди самим собою.
Душа вразлива - любить жалість,
Щоб співчували їй усі.
Потрібно витримати стійкість,
І керувать не дать душі.
Вона тендітна, любить сльози,
І настрій часто зіпсує,
І в серце кине ще занози,
Сама їх потім й дістає.
Але ж вона (душа) жива,
І все це добре розуміє,
Вона у нас це - друге Я,
Від слова доброго сп"яніє.
Ще добре знає, як болить.
Цей біль завжди діліть на двоє.
І відгукнеться зразу ж, вмить...
Живіть лиш в радості обоє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844600
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Н-А-Д-І-Я