[i]В ті часи вчителям сільських шкіл дуже не регулярно виплачували зарплату. Був випадок, коли її не платили 9 місяців підряд. Вчителі протестували в райцентрі і ходили навіть в держадміністрацію.[/i]
[i]
На мелодию «Пени о зайцах»[/i]
Є наук джерело біля клубу сільського:
Наша школа – краса, як алмаз виграва.
Тут навчають сільських школярів педагоги
І при цьому примовляють добрії слова:
А нам все одно (два рази)
Ми не боїмось із райВО братву.
Справа є у нас: в цей весняний час
Для своїх корів косим трин-траву.
І нам все одно (два рази)
Не страшний для нас Бойко і Явон.
Як робить за «так», або на дурняк,
Краще будемо гнати самогон.
Скільки літ вже пройшло,
Час шалено тікає,
Радість, горе – усе і в усіх нас бува.
Тільки пенсія нас попереду чекає,
Однак ми промовляєм добрії слова:
Нам не все одно (два рази)
Чи буде в дітей радість у очах,
Наш науки храм нашим школярам
Поможе завжди вибрать вірний шлях.
[i]На мелодію «Госпожа удача»[/i]
Віктор Анатолійович (зав райВО)
Ходить, як не плаче:
- Як сільському вчителю
Нашкребти зарплату?
В держадміністрації
Ні гроша, хоть плюнь.
З’їздим на рибалочку,
Золотенька, клюнь!
В нас свої бажання є,
Рибко золота:
Поверни учителю
Молоді літа,
Укріпи здоров’ячко,
Заплати борги,
Пошли літа многії
І додай снаги.
…Рибка мовчки слухала,
Потім попливла…
Віктор Анатолійович,
Отакі діла!
Для адміністрації
Вчитель, як напасть,
Пошукайте спонсора,
Може він, що дасть!
[b]Ведучий:[/b]
Що для нас у світі наймиліше?
Що хвилює кров у всі віки?
Всі мужчини скажуть: «Найскоріше,
Це красиві і небесні жіночки».
Жінка – це окраса для планети,
Це росиночка, це квіточка жива.
Сто століть поети й не поети
Найдорожчі їм присвячують слова.
І жінок не гарних не буває!
В кожної свій живчик у очах.
Божевільний той, хто величає
Лиш свою богиню у піснях.
А жінок в нас достатньо:
Енергійних, красивих,
Молодих і не дуже
І розумних, струнких,
Господинь пречудових!
Ми Вам зараз покажем
В номінаціях їх.
[i]На подіум викликається учитель біології, наша чарівна Ніна Василівна Кононенко.
Їй присвячується дружній шарж на мелодію української пісні «Марічка» (в’ється наче стрічка).[/i]
Мила і привітна,
Вишуканий одяг,
Дібрано зі смаком
Виглядає – клас!
Мов дівча тендітна
Хоч літ двадцять з гаком,
Це шляхетна Ніна
Ходить поміж нас.
А як з двору вийде –
Сапка за плечима,
На своїм городі
Стане у рядки,
Мило посміхнеться,
Поведе очима:
- Хоч лягай під сапку! –
Кажуть гопаки.
(гопаки – прізвисько краснян)
А зайде до школи,
Привіта присутніх,
Поглядом зігріє,
Як ота свіча.
Нехай пані Ніні
Міша подарує
Гарну білу шубу
З царського плеча.
***
[i]На подіум викликається Очколяр Ганна Порфирівна, наш чарівний, срібний голос, вчителька початкових класів. Їй присвячується дружній шарж на мелодію «Ой, гілля-гілля, гусоньки настав».[/i]
Ой, гілля-гілля
Курочки настав,
Здраствуйте, Порфирівно,
З нас ніхто й не спав.
Ой, не спав, не спав,
Не буде й спати,
Дайте ж нам, Порфирівно,
Повечеряти.
- Я й не топила, я й не варила,
Для Вані Мусіїча приготовила.
***
[i]На подіум викликається чарівна Наталія Анатоліївна Хандога. Їй присвячується дружній шарж на мелодію «Пусть бегут неуклюжие».[/i]
Хай спішать трактористи
Випить пляшку й загризти,
А Наташа до школи іде
Від Михайла Хандоги,
Намочила вже ноги,
По коліна в грязюці бреде.
І не грає на гармошці,
Не танцює, не співа,
На уроки не з підскоком,
А йде ледь жива.
Та уже до обіду
Від утоми і сліду,
Гарне личко
В усмішці сія.
Може Саша, чи Вова
Щось зробили чудове?
В нас мужчини,
Як дружна сім’я.
І не грали на гармошці,
І ніхто не танцював,
Хтось Наташі милій нашій
Тепле щось сказав.
***
[i]На подіум викликається чарівна Світлана Миколаївна Кучерявець, вчителька зарубіжної літератури. Їй присвячується дружній шарж на мелодію «Светит незнакомая звезда».[/i]
Свєточка, знайома нам зоря,
Знову вирушає в путь від мами,
Щоб у котрий раз підряд
Здать на клятій сесії екзамен.
Як, бува, живе без п’ятака,
Цілий рік гуляє без зарплати
Мама зарубає гусака
І в Полтаву за квиток заплатить.
Приспів:
Надія у Свети ясна:
Це муж і багатий і красень.
А пенсія? У мами одна,
Та й ту не одержує вчасно.
***
[i]На подіум викликається чарівна Надія Іванівна Баранівська, вчителька початкових класів. Їй присвячується дружній шарж на мелодію «Улыбка».[/i]
Щось приємне Надя каже всім:
Педагогам, прибиральницям і учням.
Усміхнеться школярам своїм:
- Приготуйте свої зошити і ручки.
І тоді, під балачки,
Затанцюють всі хмарки,
Загорланить десь шалено кіт і кішка.
Із маленького струмка
Починається ріка,
А уроки починаються з усмішки.
Як наловить Саша карасів,
А Надюша на олії їх піджарить
Та запросить з Красного мужів
І з графином карасі на стіл поставить.
Як побачать тарілки,
Затанцюють гопаки,
Загорланить десь шалено кіт і кішка.
І від випитих ста грам
Залунає сміх і гам,
Навіть п’янка починається з усмішки.
***
[i]На подіум викликається Бодашко Галина Михайлівна. Їй присвячується дружній шарж на мелодію пісні «Кабардинка».[/i]
Галя була квітка-ромашка,
Як женивсь на Галі Бодашко.
Гаряче кохались обоє,
Народили діточок троє.
Та квартиру кинули власну
І гуртом приїхали в Красне.
Завели корову і свині,
Купили штани Васі сині,
Потім від красненського сала
Галя, наче ягідка стала.
Хай же нам наллє на причастя,
А ми побажаєш їй щастя,
У сім’ї хай буде здоров’я,
Хай двір омина безголов’я,
А хай буде тепло і ясно,
Хай Галя не кидає Красне,
А хай Васі купить ботинки,
Затанцює з ним кабардинки.
[b]Ведуча: [/b]
А що сказати про мужчин?
Їх в школі не багато,
І кожен з них нема меншин,
Та кожен уже тато.
Усе, що треба у них єсть,
Ми бережемо їхню честь.
Створили ми пародію
На «Угадаю мелодію».
Чи є у нас жінки-гравці,
Чоловіків усіх знавці?
Мужчини наші – не загадка,
Не таємниця, не сюрприз.
Дамо на кожного підказку,
А переможниць жде приз.
(за власний рахунок я придбав туристичну путівку у будь-яку країну світу по географічній карті)
***
[i]Дружній шарж на мелодію «Ой, що ж то за шум учинився»[/i]
Він ростом сам невеличкий
І знайоме жіночкам його личко.
Жіночки всі його поважають,
Бо секс-символом давно вже вважають.
Каже Наді своїй:
- Я із зони, -
Але липнуть жіночки ще й з району,
Бо у зоні в мужчин (жінки знають)
Щось велике таке виростає.
Всю зарплату жоні він вручає
І в Хмельницький її виряджає.
Туди гривні везе Надя-мама,
А назад повертає з килимами.
Зуби чистить завжди, руки миє,
Вуса то заведе, а то збриє.
Як прищі на лиці обсідають,
Він з ровера об асфальт їх рівняє.
На гулянці трима себе в рамках,
Часто папку бере йде по мамках.
Юним мамками пуска в очі чари
І на перший дзвінок є школярик.
Як би він не ходив та й по мамках,
Нашій школі була б давно клямка.
Українець він сам, любить сало.
Ну, так хто ж він такий, вгадали?
***
[i]Ода Володі (на мелодію «Так будьте здоровы, живите богато»)[/i]
Є в школі красненській
Учитель Володя,
Високий, стрункий,
Непоганий на вроду.
У школу він їде
У всяку погоду,
За неї готовий
І в ватру і в воду.
Активно працює,
Не ходить у шкоду,
Бо знають усі –
Він козацького роду.
Лелека приніс
На матусини роди
Володю з Черкасчини,
З капусти в городі.
І от ми сьогодні
З цієї нагоди
Так побажаєм
У оді Володі:
Здоров’я міцного,
Продовження роду,
Красиву дружину
Із нашого роду
І щоб із одежі
Носив тільки моду,
І щоб із ікрою
Жував бутерброди,
Щоб жив років двісті,
А потім і годі,
На цьому й закінчимо
Оду Володі.
***
[i] Дружній шарж на мелодію «Как же нам не веселиться»[/i]
Як же нам не веселитись,
Не печалитись від бід?
Через трасу поселився
Пречудовий наш сусід.
Ми сусіда цього знаєм,
Та не відали собі,
Що сусід наш ще не грає
На кларнеті і трубі.
Приспів
Пап-лап, папа-лапа, па-па
Маму лапа папа,
Пап-лап, мама папу лап!
***
[i]Дружній шарж на мелодію «Ой, девушка Надя чего тебе надо?»[/i]
…Він на фізкультурі
Через тин плигає,
Як заробить пляшку
В майстерні навчає.
Повів Саша Надю
Складати солому
Та там у соломі
Змайстрували Рому…
[i]На жаль пам'ять не зберегла дружніх шаржів про себе, дружину, техробітниць і сторожів, а записи теж не збереглися.[/i]
[b]26.04.1999[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2019
автор: САВИЧ