Плакала над ними ніч зірками в небі,
Ясні смолоскипи вклонялися землі.
Схилилась над сином матінка в жалобі,
Свічку уклала в руки, спочив син в труні.
Ой, сину, мій сину, гірка та година,
Поглянь, біля тебе зібралась родина.
Зупинились стрілки з вибухом снаряда,
Як же я, дитино, дам собі я раду?
Усмішку покрила тінь із потойбіччя,
Холодом торкнулась любого обличчя.
Не погляну більше у твої я очі,
Рідний мій синку, журитимусь щоночі.
Стану на коліна, прохатиму в Бога,
Щоби твої браття дійшли до порога.
Щоб їх зустрічали живими з дороги,
Щоби всі діждали Волі й Перемоги.
08.08.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2019
автор: Валентина Ланевич