Моя Вкраїно, розіп’ята в мені

Моя  Вкраїно,  розіп’ята  в  мені,
Окроплена  червоно  раптом  в  болю.
Вдяглась  у  чорне  в  нав’язаній  біді,
Жменями  сиплеш  білий  сніг  на  скроню.

І  жнеш  стоїчно  осколковий  врожай,
Ковтаєш  сльози  зранених  героїв.
Замішуєш  злість  на  слові  поважай,
Щоб  ворог  врешті-решт  його  засвоїв.

Брудний  огризок  у  пам’яті  застряг,
Метою  де  -  відродження  спокуси.
У  посвисті  куль  наш  синьо-жовтий  стяг,
Руки  до  Неба  -  миру  просять  люди.

07.08.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844386
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2019
автор: Валентина Ланевич