[youtube]https://youtu.be/Ye5vPAbilmQ[/youtube]
Юні роки, як же ви далеко від мене пішли.
І так швидко облетіли ваші рожеві пелюстки.
Наче то недавно було,- молоді сади цвіли,
А тепер у сивині голова, у вас сухі гілки...
У мене сивина, а у вас уже сухі гілки...
А за плечима довгі прожиті нами спільні роки.
І спільний наш спомин, який повертає нас завжди,
В молодості той чарівний час, що відійшов назавжди
Юність в якому вимірі ти десь блукаєш тепер,
Чи тобі добре живеться? Чи так як було дотепер?
Чи пригадуєш наші ті спільно прожиті роки,
Коли з разом з тобою, рука в руку, по життю ішли.
Юність моя, мене прошу назавжди не залишай,
А час від часу у снах про себе мені ще нагадай.
Поверни мене у ті такі щасливі наші дні,
Коли ти поряд була і ми так раділи на весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844373
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2019
автор: dashavsky