Гуцульнятко

Гуцульнятко,  гуцульнятко,
є  у  мене  Мама  й  Татко;
е  крисаня  і  сердак,
мешти;  я  малий,  ось  так!
Дрантє  файне,  капчури
і  не  маю  я  жури:
шпацерую  та  гуляю,
се  у  горах  я  зростаю!
Ташка  файна  шкіряна
і  рука  моя  міцна.
Вишиваночка  красива,
ніби  дівчина  вродлива.
бартка  гостра,  синь  в  очах,
хай  тікає  острах-страх!
Ади,  малий  парубок!
Йо,  маленький  я  синок!
Когут  співа  досвіта...
Праця  -  ось  моя  мета!
Я  зростаю,  я  зростаю
і  Батькам  допомагаю.
Люблю  банош  і  кулешу,
Гір  Карпатських  довгі  вежі;
люблю  косиці  і  трави...
Україні  нашій  -  Слава!!!
В  горах  файно  сонце  сяє,
полонина  вже  гукає:
там  маржина,  дух  отар,
маю  бути  я  вівчар!
Одигенде  казка  є,
щастя  в  горах  се  моє!
Верховина  -  світ  казок,
я  -  маленький  парубок!
Є  у  горах  дим  і  гул,
буду  файний  я  Гуцул!

07.08.2019

Олег  Дакаленко  /Holger  Dolmetscher/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844328
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 07.08.2019
автор: Holger Dolmetscher