Схожі, як сестри, береза й осика:
Станом гнучким, шепотінням на вітах.
Інколи вітру пошлють вони виклик,
Інколи посмішку сонцю привітну.
Разом зростали, вражали красою.
Гарні завжди, особливо весною.
З часом невпинним змінилися коси:
Знову пожовклі частково: це осінь?
Ні, тільки серпень, журитись не треба.
Спека ще буде й усміхнене небо.
Сестри - красуні вдягнуться в багрянець.
Вітер покличе їх листя у танець!
06.08.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119080604678
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844234
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Таня Яковенко