Моя ти зіронько кохання, неземна,
Ота, що часто так ночами сниться,
Надворі літо, та в душі весна,
І від кохання нам ніде не діться.
Чарівний погляд твій, мене давно п"янить,
П"янять мене, твоі зелені очі,
Вертаюсь в юність, тіло все тремтить,
Відчуть тебе в своіх обіймах хочу.
Співають радо в серці солов"і,
Й черемха розцвіла у лузі,
У віршах почуття виплескую своі,
Бо ми, давно, уже не просто друзі.
Те почуття, що не дає нам спать,
І в снах твоі, такі щасливі очі,
Господь створив кохання, щоб кохать,
До тебе лину, люба, в снах щоночі.
Твоя усмішка сонечком сія,
Зіркою з неба душу мою гріє,
Із серця лине пісня солов"я,
Моє кохання, і моя надія.
Нам Бог дає життя, щоби любить,
Любить, і є, найбільша насолода,
Я насолоджуюсь коханням, кожну мить,
Кохання п"ю, неначе в спеку воду.
Кохання в серці полум"ям горить,
Зове мене, твоя чарівна врода,
Так ніжно, вірно, трепетно любить,
- Від Господа найбільша нагорода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844050
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Амадей