[b]Важко, як важко позбутись
Речей, що вічно дарує:
Запахи усіх її тіл,
Форми губ, дашки темних брів.
Невже, невже не змиритись,
Коли немає зі мною,
Коли весела й печальна,
Хмільна фарбує погоду.
Та, заливаючись сміхом,
Хтось переходить дорогу.
Не та? -- В шлунку розруха,
Метелики роблять погроми...
Де ж усі вигини світу?
Куди горизонти ділись?
Нащо давати нам осінь,
Коли весна приснилась?[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2019
автор: cheeeezzz