У піжмурки гра. Що ж ти приховуєш?
Потрощену радість, денне буття.
Нескорений світ – він усе ще є,
Хоч небо й затягує спраглим сміттям.
Не дочекаєшся чесної сповіді,
Спати примусили, скоро зима.
Від чужорідних ховаються поглядів
Прості запитання, яких ще нема.
На колінах стояти навчився, та годі вже,
Заростають стежки, нащо їх берегли?
Підійматись не хочеш – без крил живеш,
Час летить за тобою. Впіймає коли?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843638
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Юлія Рябенко