Між нами –
відчудження ями,
незвані відлуння гірких непотрібних розмов.
Не треба
дивитись на небо,
шукати там відповідь: де загубилась любов.
А тиша
усе голосніша...
Не можу повірити й досі в байдуже "пробач".
Мовчання – як сповідь остання,
як зимного вітру у вітах оголених плач.
"Знайомі".
Ми просто "знайомі"...
Залишилось в пам'яті зоряність ніжних ночей.
Здається,
що все це минеться,
та тільки мені не забути коханих очей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843627
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 31.07.2019
автор: Денисова Елена