День за днем і день за днем,
Скоро ми усі заснемо:
Ти — без мене у душі,
Я — з тобою й ми — одні.
День за днем. Лунають грози.
Хтось сміється попри сльози.
В когось сонце, десь морози.
Не страшні давно погрози.
День за днем. Ми далі йдемо.
Паралельно що знайдемо.
Та невдовзі прийде осінь,
І ми знов розбіжимося:
Ти — до друзів і батьків,
Я — у пошук нових слів.
Чом сама ідеш додому?
Хто ж твою нестиме втому?
Усміхаєшся. Мовчиш.
В голові кричиш: "Облиш".
День за днем. Ти засинаєш.
Ти живеш чи помираєш ?
31.07.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843596
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Моряк