нудотно-солодкий мед
сотається з свіжих ран
камбек вперто йде вперед
і начебто на таран
впирається лоб у лоб
і кривиться від потуг
не схибити - в точку щоб
не стертись на прах і в пух
не дай Боже вчує сміх
або якесь зверхнє «гм» -
плювати йому на всіх
у нього є власний гімн
і він витирає мед
що схожий на солідол
на білій платформі кед
бо вляпався знову... LOL...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843398
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: Ulcus